Купить закладки Сосновый Бор Мефедрон мука

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Итак, дело было вечером, когда я решил закинуться мефедроном, потому что, прости господи, жить без него уже нереально. Хах, машина времени, братуха, ты же знаешь! Я связался с дилером через торч, сделал заказ и побежал его забирать. Ну ты представь, я пришел в тот район, где обычно торгуют, и вижу – там апер амфетамин и марца на каждом углу прячутся. Интересно, что бы они так ожидали, но дело им не мое, я пришел только за своими закладками, знаешь!

Как только я получил свой задний номер и заплатил, сразу же решил дунуть, чтобы оценить качество товара. Да, да, я знаю, что это рискованно, но что поделать, когда тебе нравится отходы и ты вечно оттопырен? В общем, дунул, и понял, что это был огонь! Все тело загорелось мощным ощущением, словно я стал героем фантастической картины. Каждая клеточка кричала от удовольствия, а мозг работал на полную катушку. Я был на вершине мира, чувствовал себя богом!

Но потом, братуха, пришла идея, которая привела меня на митинг за Навального. Видишь, у меня здорово включился социальный компас, и я решил, что мне нужно высказаться, поддержать протесты и показать, что мы – молодежь, заботимся о стране. Ведь даже в полубезумном состоянии я помнил, что надо быть у атрибутов событий, давай так скажем.

Я привел своих друзей, тех же наркоманских гопов, и мы пошли на этот митинг. Представляешь, там была просто толпа народа, все кричали, высказывали свои мнения, требовали перемен. И конечно же, менты, которые пытались дать отпор, но нам было глубоко фиолетово. Мы стояли там, весь наш наркотический кайф смешался с эмоциями, и вдруг я понял, что мы тоже часть этого движения, трава наша воля, а не марихуана.

Очень быстро мы нашли себе единомышленников, других гопников, с кем можно было пообщаться, поделиться рассказами о своих отходах и насладиться общим кайфом от митинга. И постепенно мы стали сильной командой – борцами за свободу и перемену. Да, знаю, может звучать странно, что наркоманы и гопота стоят там, на передовой, но что же делать? Ведь мы тоже граждане этой страны!

Наши встречи стали все чаще, и в какой-то момент мы решили создать свой молодежный клуб, чтобы собирать всех гопников и наркоманов и продолжать наше движение вместе. Мы назвали его "Оттопырица", ведь это была наша метафора, наше слово, наш флаг. Мы хотели показать всем, что наркоманы и гопники – это не просто отходы, как все думают, а тоже люди с мнением и своими заботами!

Так вот, братуха, вот такая история произошла со мной. Я купила свои закладки, дунула, пошла на митинг за Навального и стала одним из столпов движения "Оттопырица". Мы нашли свое место в этом мире, и сейчас мы боремся за свою правоту, используя не только наши умы, но и нашу наркотическую силу! И никто не может сказать, что мы не важны и не играем свою роль!

Слышь, я так рад, что поделился этой историей с тобой, братуха! Помни, что каждый из нас может стать героем своей жизни, независимо от того, какой путь мы выберем!

"Быть или не быть?" - вот в чем вопрос, а что ты скажешь, кайфовый пацан? Удачи в своих приключениях!